Мистецтво бачити. Новосельський та інші
5 грудня 2023р. – 10 березня 2024р.
III поверх
Увага! Виставку продовжено до 10 березня. У зв’язку з високою відвідуваністю виставки діє подовжений графік відвідування:
Вівторок, середа: 10.00–17.00 (останній вхід о 16.00)
Четвер–неділя: 10.00–20.00 (останній вхід о 19.00)
Понеділок – вихідний
У п'ятницю, суботу та неділю після Квитки на 16:00 доступні лише онлайн.
Кожен глядач насправді також є митцем, адже якщо він долучається до процесу проникнення в глибини, так званого, твору мистецтва, то він теж творить - з цих слів Єжи Новосельського виразно прослідковується думка, що мистецтво - це, насамперед, бачення, а процес вираження та боротьба з матерією є справою вторинною. Цей підхід протягом останнього століття поглибив розуміння того, чим насправді є мистецтво. Виставка, організована до 100-річчя від дня народження художника, є спробою вписати його творчість у ширший контекст польського мистецтва другої половини XX століття і запросити глядачів до спільного акту бачення, а отже і творення.
Мистецтво Єжи Новосельського - це унікальний синтез його захоплення візантійським мистецтвом, зокрема іконографією, з духом авангарду. Художник, пов'язаний з II Краківською Групою та Тадеушем Кантором, розвинув власний індивідуальний стиль, формально черпаючи з сюрреалізму та абстракціонізму, а на рівні значень апелюючи передусім до універсальної людської туги за метафізикою. У його образних композиціях найчастіше повторюваним мотивом було жіноче тіло. Всі ці способи бачення, відображення та коментування світу також пронизують творчість інших художників, які, як і він, пережили травму Другої світової війни, а також тих, хто народився пізніше.
Виставка поділена на чотири наративні цикли, які можна виокремити у творчості художника: сюрреалізм, тілесність, есхатологія та абстракція. У рамках кожного з них вибрані картини і рисунки Новосельського, його цитати та збережені відеоматеріали є своєрідним, важливим контекстом або навіть інтерпретаційним ключем до представлених робіт інших художників, які звертаються до схожих сюжетів. Серед них: Войцех Фангор, Стефан Ґєровський, Владислав Гасіор, Марія Ярема, Ядвіґа Савіцька, Тереза Понґовська та інші. Метою виставки, таким чином, є, перш за все, показ робіт художників у взаємному діалозі.
Одним з найважливіших діалогових протистоянь, з точки зору сучасного мистецького та суспільного дискурсу, є чоловічий та жіночий погляд на тілесність, прикладом якого є творчість Марії Пінінської-Бересь, однієї з попередниць, в польському мистецтві, теми, пов’язаної з об'єктивацією жіночого тіла в патріархальній соціальній системі.
Установи, що надали експонати для виставки:
- Краків, Галерея Стармах
- Краків, Національний музей у Кракові
- Радом, Музей ім. Яцека Мальчевського
- Радом, Мазовецький Центр сучасного мистецтва «Електровня»
- Варшава, Національний музей у Варшаві
- Варшава, Музей плакату у Вілянові, філія Національного музею у Варшаві
- Варшава, Колекція Старака
та приватні колекції
