Маттіа Преті – Партія в триктрак

Показ картини в рамках циклу Шедеври в Замку

27 червня - 24 вересня 2023

Галерея Шедеврів

Серед творів живопису, що знаходяться на постійній та тимчасовій експозиції в Королівському замку у Варшаві, італійське мистецтво посідає особливе місце. Та це й не дивно, адже саме Італія була найяскравішим осередком мистецтва в епоху Ренесансу та бароко. Втім, кожна з представлених на виставці картин сяє власним неповторним сяйвом. Не є винятком і нове надходження до колекції замку - атмосферна та насичена глибоким символічним змістом «Партія в триктрак» Маттіа Преті, одного з найважливіших послідовників стилю, започаткованого Караваджо.

«Партія в триктрак» - перлина барокового живопису, картина, яка полонить і привертає увагу глядача з першого погляду. На ній зображено три постаті, вихоплені з темряви снопом світла: жінки, юнака і літнього чоловіка. Вони сидять за столом, на якому розкладена дошка для гри в триктрак, однієї з найстаріших настільних ігор.

Уродженець Південної Італії Маттіа Преті (народився 24 лютого 1613 року в Таверні, помер 3 січня 1699 року у Валлетті) використав тут відносно обмежену кольорову палітру, в якій переважають коричневі, чорні та білі кольори. Лише в кількох місцях можна розрізнити блакитний колір, жовтий і червоний. Для того, щоб зробити зміст зображеного зрозумілішим і спрямувати погляд глядача на ключові фрагменти роботи, художник вписав усю композицію в трикутник, основою для якого слугує нижній край полотна. Ці прийоми свідчать про високу майстерність Преті, який на момент створення картини майже два роки навчався у знаменитій Академії Святого Луки в Римі.

Стиль живопису, представлений Преті, заснований на різкій світлотіні, реалізмі та театральній композиції, сформувався насамперед під впливом творчості Мікеланджело Мерізі, відомого як Караваджо.

Аналіз окремих елементів твору вказує на те, що «Партія в триктрак» не є жанровою сценою, тобто реалістичним відтворенням достовірної події, а алегоричним зображенням, що несе в собі універсальну рефлексію екзистенціального та морального характеру.

Постаті, зібрані навколо столу, уособлюють три етапи життя: молодість, зрілість і старість. Символічне значення роботи підкреслюється їхнім розміщенням у невизначеному місці та часі, а також їхніми костюмами, що належать до різних епох. Обладунки старого чоловіка виконані в стилі міланських обладунків другої половини XV ст.,а сукня та головний убір жінки нагадують німецький одяг 20-х років XVI ст. Лише вбрання юнака, схоже, має відношення до часу створення полотна.

Гра, в яку вони грають, є алегорією життя, що підпорядковується закону випадковості, так само, як кинуті на дошку гральні кості. Однак непередбачувані примхи долі можна подолати, якщо вести гру вміло.


Показ доступний за умови придбання квитка до Галереї Шедеврів